Заметки юриста

[ad 1]

… зайняття посади в органі державної влади ще недостатнєдля визнання особи службовою.

У 2013 році вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області засуджено спеціаліста-юрисконсульта відділу Держкомзему в м. Яремче за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК) в редакції від 7.04.2011 року до штрафу в розмірі 8500 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності на строк один рік.

Особу було визнано винуватою в тому, що вона у своєму службовому кабінеті одержала від іншої особи 2 200 доларів США хабара за виготовлення та видачу їй двох довідок: про перелік обмежень на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Рішеннями апеляційного суду Івано-Франківської області та колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судові вирок щодо цієї особи залишено без змін.

При розгляді справи в служителів Феміди трьох судових інстанцій не виникало ніякого сумніву щодо правильності кваліфікації дій винної особи, а можливо досвід судової роботи додавав впевненості у законності прийнятого рішення.

На перший погляд, ситуація може здатися простою, і багато хто із нас (а особливо працівники органів державного обвинувачення) зможуть погодитися з такими висновками суду. Проте, ніби то зрозуміла ситуація, стала предметом повторного розгляду судом касаційної інстанції.

Зокрема, у жовтні 2015 року судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України (справа №5-109кс15) скасовано ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а справу направлено на новий касаційний розгляд.

[ad 3]

Ухвалюючи таке рішення суд виходив з такого.

1. Службова особа як спеціальний суб’єкт злочину, крім загальних ознак суб’єкта злочину, характеризується спеціальними ознаками, а саме: а) посадові, які визначають сферу діяльності (де саме виконуються відповідні повноваження); б) функціональні – ті, які визначають коло повноважень, у зв’язку з наявністю яких особа належить до службових.

Отже, для визнання особи службовою необхідно встановити, що вона займає певну посаду, користується правами і наділена обов’язками у зв’язку з тим, що покликана діяти в інтересах певних соціальних груп.

2. На момент учинення інкримінованого діяння основні положення закону про наявність статусу службової особи пов’язувались із виконанням функцій представників влади чи місцевого самоврядування, а також зайняттям постійно або тимчасово посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях.

Як з’ясовано Верховним Судом України, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу Держкомзему в м. Яремче Івано-Франківської області займала посаду в органі державної влади і цією (посадовою) ознакою службової особи вона була наділена. Однак зайняття посади в органі державної влади ще недостатнє для визнання особи службовою.

3. Зі змісту посадової інструкції головного спеціаліста з юридичного та кадрового забезпечення відділу Держкомзему у м. Яремче не вбачалося наявності будь-яких владних повноважень в особи, яка займає таку посаду, оскільки вона не наділена повноваженнями давати вказівки та розпорядження, обов’язкові для виконання будь-якими громадянами чи установами.

4. Посадовою інструкцією в розділі «Підготовка та видача довідок про перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути», передбачалося обов’язок особи щодо визначення наявності чи відсутності земельного сервітуту, обмеження у використанні земель та додержання режиму, складання тексту довідки, подання його на затвердження начальнику чи заступнику начальника відділу Держкомзему, реєстрацію довідки та її видачу заявнику.

З огляду на це, особа не була наділена повноваженнями «вирішувати питання по суті» – встановлювати коло осіб, яким могла бути видана відповідна довідка, визначати наявність чи відсутність певних охоронних зон, черговість виготовлення довідок тощо. На підставі цього судом зроблено висновок, що головний спеціаліст з юридичного та кадрового забезпечення відділу Держкомзему не мав статусу представника влади.

5. Посадовою інструкцією було визначено, що працівник організовує здійснення контролю за належним станом розгляду звернень громадян спеціалістами Держкомзему. Це вказує, що винна особа мала контрольні та організаційні повноваження щодо інших працівників відділу, здійснювала керівництво їх виробничою діяльністю.

Разом з тим, особа має статус службової не у зв’язку з наявністю певних повноважень взагалі, а наявність чи відсутність такого статусу визначається щодо конкретних вчинюваних дій.

Особа при підготовці та видачі довідок не користувалася повноваженнями щодо організації здійснення контролю, оскільки не можна бути службовою особою щодо себе самого, не можна керувати самим собою.

У підсумку, судом зроблено висновок, що особа як головний спеціаліст з юридичного та кадрового забезпечення відділу Держкомзему у м. Яремче при видачі довідок не була наділена владою і не використовувала службового становища.

Сподіваємося, що вказана правова позиція Верховного Суду України буде врахована судами під час розгляду аналогічних справ та використана адвокатам для здійснення ефективного захисту у кримінальних справдженнях, пов’язаних з одержання неправомірної вигоди.

[ad 2]